Detalhes bibliográficos
| Ano de defesa: |
2018 |
| Autor(a) principal: |
Smaha, Edina
 |
| Orientador(a): |
Loregian-Penkal, Loremi
|
| Banca de defesa: |
Não Informado pela instituição |
| Tipo de documento: |
Dissertação
|
| Tipo de acesso: |
Acesso aberto |
| Idioma: |
por |
| Instituição de defesa: |
Universidade Estadual do Centro-Oeste
|
| Programa de Pós-Graduação: |
Programa de Pós-Graduação em Letras (Mestrado)
|
| Departamento: |
Unicentro::Departamento de Letras
|
| País: |
Brasil
|
| Palavras-chave em Português: |
|
| Área do conhecimento CNPq: |
|
| Link de acesso: |
http://tede.unicentro.br:8080/jspui/handle/jspui/1040
|
Resumo: |
Obs: Resumo em Ucraniano. Метою даного дослідження є аналіз аспекту мовної свідомості та ставлення до української мови, зокрема до її збереження, нового покоління українців, що проживає у міських та сільських районах муніципалітету Прудентополіс, штату Парана. В цій праці ми опираємося на припущення соціолінгвіста Вільяма Лабова та на дослідження мовної свідомості та ставлення до мови. Ця робота складається з п'яти розділів: перший коротко ілюструє історію українського народу на європейському континенті до його прибуття в Прудентополіс. У другому розділі розглядається поява української мови та основні впливи, яких вона зазнала протягом свого розвитку. Третій розділ присвячений теоретичному фундаменту центральної теми цього дослідження - мовної свідомості та ставлення до мови. У ньому обговорюється невелике розходження понять упередження, стигми, стереотипу і нетерпимості, а також різні точки зору на мовну свідомість та ставлення до мови. Ми сприймаємо ставлення до мови як компонент мовної свідомості і вважаємо, що ці два поняття є взаємопов'язаними та нерозривними. Наприкінці цього розділу, ми надаємо кілька факторів, які допомагають у збереженні мов меншин. Четвертий розділ даної роботи представляє методологію, яка використовувалася для проведення пропонованого дослідження і опис корпусу, в яку увійшли 40 респондентів. В останньому розділі подано результати та аналіз даних напівструктурованих анкет та відкритих питань. Серед результатів отриманих в ході дослідження, можна виділити, що, хоча респонденти заявляють, що використовують українську мову, можливості для її вживання обмежені. Її застосовують майже виключно в усній формі під час релігійних практик та у сімейному контексті. Незважаючи на перевагу уявлень про те, що українськa мовa, якою говорять в Прудентополісі, є нижчого рівня, ставлення до неї є дуже позитивним. Українська молодь Прудентополіса визнає, що збереження і підтримка рідної мови необхідна і що вона пов'язана з усією культурною спадщиною, привезеною до Бразилії їхніми предками. |
